Гілочка порічки

Гілочка порічки. Так, саме гілочка порічки. Людина, що асоціюється в мене з гілочкою порічки, повинна бути легка, як прозора порічка, усміхнена, як відблиск сонця на цих плодах, свіжа, як зелений пагінець і весняна, якою і є власне порічка.

Майнуло порічкою, запахло порічкою і ось вона знову до мене прийшла. І мені восени запахло весною, навіяло початком літа і усміхнуло запахами трав, квітів і сонця, весняного сонця. Весняне сонце пахне інакше, пахне початком, пахне свіжістю, росою і теплом, таким тихим, майже непомітним теплом. Пахне ледь ледь, але з кожним днем все більше і більше.

Так завіяло, запахло і в мене в студії. Трошки весни, трошки запаху весняного сонця, трошки порічки і Вам!